натурфілософія

натурфілософія
НАТУРФІЛОСОФІЯ (від лат. natura - природа) - філософське умоглядне вчення про природу як цілісність. Термін "Н." введений у філософський обіг стоїками (Сенека). Як зміст поняття Н., так і її відношення до філософії та науки про природу, а також самі межі між природознавством і Н. історично змінювалися. Найвагомішу роль Н. відігравала в Античності, де вона була першою історичною формою філософії, а також основою теоретичного осмислення природи В. межах Н. було висунуто низку важливих для історії науки гіпотез про будову Всесвіту та структуру матерії - атомістична гіпотеза, ідеї заперечення пустоти та безконечної подільності речовини тощо. По суті, філософія досократиків не йшла далі Н., внаслідок чого Аристотель мав певні підстави називати їх "фізіологами", тобто тими, що "писали про природу". В Середні віки, коли філософія виступає здебільшого як теологія, Н. зникає з філософського обрію і відновлюється в епоху Відродження, розвиваючись переважно на ґрунті ідей пантеїзму та гілозоїзму. В працях Луганського, Бруно, Коперніка, Помпонацці та інших мислителів створюється нова, пантеїстична картина світу, в якій природа, хоч ще і не отримала самостійної і самоцінної значущості, проте прирівнюється до Бога, що створило передумови для усунення, зрештою, Бога з природи і надання їй знову статусу суверенності та самодостатності. Становлення класичного природознавства у Новий час усталило нові еталони і норми обґрунтування знання, серед яких визначальну роль відіграє вимога експериментального підтвердження наукових гіпотез і теорій. Од цього часу Н. втрачає свій позитивний потенціал у розвитку наукового знання С. проби з допомогою Н. узагальнити досягнення сучасного природознавства, подолати кризові ситуації в певних галузях природознавства та вирішити складні наукові проблеми, тобто спроби підмінити точні конкретно-наукові методи загальними філософськими положеннями, наштовхуються на принципово непереборні труднощі, оскільки сам натурфілософський підхід вичерпав свої можливості в дослідженні природи.
Ф. Канак

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Полезное


Смотреть что такое "натурфілософія" в других словарях:

  • натурфілософ — а, ч. Послідовник натурфілософії …   Український тлумачний словник

  • натурфілософ — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • натурфілософія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • натурфілософія — ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи …   Український тлумачний словник

  • натурфілософський — а, е. Стос. до натурфілософії та натурфілософа; власт. їм …   Український тлумачний словник

  • пневма — и, ж. У давньогрецькій натурфілософії і медицині – сила, яка регулює дихання і пульс; пізніше – життєва сила, дух; у християнстві – святий дух …   Український тлумачний словник

  • геологія — геология geology Geologiе наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Поділяється на ряд дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку,… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • ґеми — геммы gemmary Edelstein дорогоцінні камені. В укр. науковій термінології термін ґеми відомий з середньовіччя. Зустрічається в лекціях Феофана Прокоповича з натурфілософії і фізики, прочитаних в 1705 1709 рр в Києво Могилянській академії …   Гірничий енциклопедичний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»